Інформація вІдділу з питань праці

Коли необхідно проводити атестацію робочих місць та що при цьому варто знати?

 

Атестація робочих місць на умови праці (далі – атестація) – це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу на предмет наявності шкідливих і небезпечних факторів.

Кому потрібна атестація?

Керівнику, оскільки відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць покладається саме на керівника підприємства.

Працівнику, тому що атестація робочих місць є правовою підставою надання на підприємстві компенсацій та гарантій для працівників із шкідливими і небезпечними умовами праці.

Отже, атестація — це право чи обов’язок роботодавця? І як її провести?

Як з’ясувати, чи потрібно проводити атестацію?

Законодавством передбачено обов’язок роботодавця щодо проведення атестації робочих місць на умови праці у випадку застосування на підприємстві технологічного процесу та використання обладнання, сировини, матеріалів, що є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

Як же виявити подібні небезпечні і шкідливі виробничі фактори?

Законодавством встановлено перелік професій з небезпечними або шкідливими умовами праці. Зокрема, такий перелік міститься у списках виробництв, професій та посад, що дають право на пільги при отриманні пенсії за віком; переліки робіт, на яких встановлюється підвищена оплата праці; список виробництв, робіт, професій та посад, робота на яких дає право на додаткову відпустку; перелік, що містить назви хімічних речовин, при роботі з якими рекомендується видавати молоко.

Знайшовши в цих документах професії, які наявні на робочих місцях підприємства, роботодавець проводить атестацію таких місць.

Однак, що робити підприємствам, перелік професій на яких не зазначений в списках професій з небезпечними або шкідливими умовами праці?

Здавалось би, законодавець врегулював дане питання, навівши визначення шкідливих і небезпечних умов праці в п. 4 Гігієнічної класифікації за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженої наказом МОЗ від 27.12.2001 р. № 528.

На практиці ж дана норма може бути застосована лише членами атестаційної комісії, що здійснюють атестацію. Роботодавець, який не володіє спеціальними знаннями, не може визначити шкідливість виробничого фактору, не провівши атестацію робочого місця.

Отримуємо замкнуте коло: не провівши атестацію, ми не можемо визначити необхідність її проведення для підприємств, перелік професій на яких не зазначений в списках професій з небезпечними або шкідливими умовами праці.

Порядок проведення атестації робочих місць

Перед роботодавцями, які визначилися з проведенням атестації робочих місць, постають нові питання.

Який порядок проведення такої атестації?

Чи необхідно проводити атестацію робочих місць для всіх працівників? Адже на багатьох підприємствах деяка частина працівників працює в офісних приміщеннях, а інша — на виробництві, де безпосередньо і можлива наявність шкідливих умов праці.

Відповідно до чинного законодавства атестація робочих місць за умовами праці проводиться у порядку, визначеному згідно з постановою КМУ від 01.08.92 р. № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Мінпраці                від 01.09.92 р. № 41.

Атестацію проводить атестаційна комісія, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п’ять років, за умови, якщо впродовж цього часу на підприємстві не змінювалися докорінно умови і характер праці.

До складу атестаційної комісії рекомендується включати головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці і заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров’я підприємства, представників громадських організацій та інших.

Отже, саме атестаційна комісія підприємства, яка здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням робіт на всіх етапах атестації, визначає перелік робочих місць, що підлягають атестації.

Відповідальність керівників за непроведення атестації робочих місць

У чинному законодавстві відсутня спеціальна норма щодо відповідальності саме за непроведення атестації робочих місць на умови праці.

Однак, як і будь-яке інше правопорушення чи недотримання законодавства про охорону праці, непроведення атестації робочих місць може потягти за собою санкції контролюючих органів згідно з КпАП.

Так, відповідно до ст. 41 КпАП порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці тягне за собою накладення штрафу на працівників від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У випадку, якщо непроведення атестації призвело до порушення норм охорони праці, до підприємства може бути застосована санкція у вигляді призупинення роботи підприємства до усунення порушень у сфері охорони праці.

Також не слід забувати, що в разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров’ю працівнику, керівник може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 271 ККУ.

Таким чином, можна зробити такі висновки.

Атестація робочих місць є обов’язковою лише за наявності шкідливих та небезпечних умов. У всіх інших випадках це право роботодавця, а не обов’язок. Однак проводити атестацію рекомендовано в будь-якому випадку, оскільки:

1) роботодавець не володіє спеціальними знаннями для самостійного визначення шкідливості та небезпечності умов праці;

2) непроведення атестації робочих місць може спричинити штрафи, призупинення роботи підприємства до усунення порушень у сфері охорони праці та кримінальну відповідальність.


Легалізація оплати праці та зайнятості населення – запорука соціального захисту

З метою легалізації оплати праці та зайнятості населення, недопущення використання роботодавцями найманої робочої сили без належного оформлення трудових відносин, зниження рівня безробіття в Генічеському районі діє робоча група з питань з питань легалізації оплати праці та зайнятості населення, повноти сплати страхових внесків до бюджету Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.

29 березня 2016 року робочою групою з питань легалізації оплати праці та зайнятості населення здійснено рейд щодо обстеження суб’єктів господарської діяльності, які розташовані по вул.Центральній, м.Генічеськ.  У рейді взяли участь спеціалісти: управління соціального захисту населення Генічеської райдержадміністрації, Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, районного центру зайнятості, управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі, Генічеської міської ради, головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів Управління з питань праці ГУ Держпраці у Херсонській області. Під час рейду проводилась інформаційно-роз’яснювальна робота щодо дотримання вимог трудового законодавства. Так, згідно ст.24 КЗпПУ працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Головний державний інспектор ГУ Держпраці у Херсонській області проводив роз’яснення серед роботодавців щодо накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 55 внесені зміни до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509 (зазначена Постанова набрала чинності 10.02.2016).

Зокрема передбачено, що юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення,

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення,

– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення,

– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України “Про військовий обов’язок і військову службу”, “Про альтернативну (невійськову) службу”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення,

– порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – п’ятим частини другої цієї статті – у розмірі мінімальної заробітної плати.

Легалізація виплати заробітної плати та оформлення трудових відносин між роботодавцями і найманими працівниками знаходиться на постійному контролі органів виконавчої влади Генічеського району.


Інформаційно – роз’яснювальна робота –  одна із складових попередження торгівлі людьми

У період змін і перебудов, які переживає сучасне українське суспільство, більше всього страждають менш захищені верстви населення – жінки, діти, люди похилого віку. У 2014 році прийнята районна програма підтримки сім’ї, утвердження гендерної рівності та протидії торгівлі людьми на період до 2017 року.

Завдання із забезпечення взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, формування та реалізацію державної політики у сфері протидії торгівлі людьми в районі покладено на управління соціального захисту населення районної державної адміністрації.

На сьогоднішній день до управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації особи, які вважають себе постраждалими внаслідок торгівлі людьми не зверталися.

Укладення трудового договору є обов’язковим при оформленні працівника на роботу.

Що таке трудовий договір?  Відповідно до ст. 21 КЗпП це трудова угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (далі – підприємство) або фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Без укладення трудового договору працівник не може бути допущений до роботи. Такий договір оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП. Тобто допуск працівника до роботи до видання наказу (розпорядження) про його прийняття буде неправомірним.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Працівник повинен пам’ятати, що без офіційного оформлення робота не зараховується до трудового стажу, а сам працівник втрачає право на: