Інформація вІдділу з питань праці

03.10.2018

Важливо: Детінізація трудових відносин!

Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністраці повідомляє, що Урядом затверджено заходи, спрямовані на детінізацію ринку праці, а саме посилення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками. Реалізація норм розпорядження надасть можливість зменшити застосування незадекларованої праці та вдосконалить контроль за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 05 вересня 2018 р. № 649-р
Київ

Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення

  1. Державній службі з питань праці, Державній фіскальній службі, Пенсійному фонду України,  Національній поліції, іншим центральним органам виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування провести:

починаючи з 5 жовтня 2018 р. в установленому порядку комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення;

до 5 жовтня 2018 р. інформаційно-роз’яснювальну кампанію про заплановані заходи та неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин.

  1. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади переглянути  власні нормативно-правові акти  та внести до них зміни  з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин з найманими працівниками.
  2. Державній фіскальній службі, Пенсійному фонду України, Національній поліції, іншим центральним органам виконавчої влади подавати щомісяця до 10 числа Державній службі з питань праці інформацію про проведену роботу для її узагальнення та подання до 15 числа Міністерством соціальної політики Кабінетові Міністрів України.

Прем’єр-міністр України                                     В. ГРОЙСМАН

 


14.09.2018

Скільки разів на місяць і з якою періодичністю
має виплачуватися заробітна плата

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами регулює Закон України «Про оплату праці» (далі — Закон).

Відповідно до ст. 24 Закону терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами самостійно в колективному договорі або нормативному акті роботодавця з дотриманням норм законодавства.

При цьому заробітна плата має виплачуватися не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Тобто зазначеними нормами встановлено, що виплата заробітної плати здійснюється не рідше двох разів на місяць, а отже, підприємство може виплачувати заробітну плату і три рази на місяць.

Першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів з 1 по 15 число, а другою половиною — з 16 по 30 (31) число.

Тобто заробітна плата за першу половину місяця має виплачуватися в період не пізніше з 16 по 22 число, а за другу половину — з 1 по 7 число.

Конкретні терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами, організаціями самостійно в колективному договорі або іншому нормативному акті роботодавця.

Виплата заробітної плати здійснюється за фактично відпрацьований час на підставі табеля обліку робочого часу, який заповнюється за звітний місяць (з 1 по 15 та з 16 по 31 число).

Щодо порушення строків виплати заробітної плати, то відповідно до ст. 36 Закону за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

 


13.09.2018

На які показники вплинуло підвищення мінімальної зарплати
й прожиткового мінімуму в 2018 році

Із 1 січня 2018 року разом зі зростанням мінімальної зарплати й прожиткового мінімуму зазнає підвищення й величина податків та зборів, соціальних стандартів і гарантій, розміри штрафів, які від них залежні. Розгляньмо всі ці показники та наведімо їх розміри на 2018 рік

Упродовж 2018 року мінімальна зарплата становитиме:

Її розміри встановлені ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VIII, а в його ст. 7 наведено показники прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення (див. таблицю).

Таблиця

Прожитковий мінімум у 2018 році з розрахунку на місяць

Соціальні та демографічні групи населення

Розміри, грн

із 1 січня
по 30 червня

із 1 липня
по 30 листопада

із 1 грудня
по 31 грудня

Загальний показник

1700 1777 1853

Для дітей віком до 6 років

1492 1559 1626
Для дітей віком від 6 до 18 років 1860 1944

2027

Для працездатних осіб 1762 1841

1921

Для осіб, які втратили працездатність

1373

1435

1497

Мінімальна місячна зарплата працівників

Розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної зарплати, тобто не менш ніж 3723 грн у 2018 році (ч. 1 ст. 31Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВРдалі — Закон про оплату праці). Водночас якщо працівнику, який виконав місячну норму праці, нарахували зарплату в меншому розмірі, роботодавець проводить доплату до її рівня, яку виплачує разом із зарплатою.

Про обчислення доплати до рівня мінімальної зарплати йшлося в матеріалах теми тижня «Доплата до мінзарплати».

Посадові оклади в держорганах

Мінімальний розмір посадового окладу групи 9 у держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію одного чи декількох районів, міст обласного значення, становить суму, кратну розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року:

Посадові оклади працівників НАБУ, членів Нацагентства із запобігання корупції, прокурорів місцевих прокуратур, членів Рахункової палати, працівників Державного бюро розслідувань, суддів визначаються відповідно до розміру прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Відповідну прив’язку посадових окладів у держорганах до розміру прожиткового мінімуму встановлено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VIII.

Податкова соціальна пільга (ПСП)

ПСП застосовуємо до доходу (у вигляді зарплати), нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, котра дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ПКУ).

Тож граничний дохід для застосування ПСП у 2018 році становитиме:

1762 грн х 1,4 = 2470 грн.

Розмір загальної ПСП на 2018 рік сягає 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року (пп. 169.1.1 ПКУ):

1762 грн х 50% = 881 грн.

Підвищена ПСП у 2018 році становитиме:

Детальніше про застосування ПСП — у матеріалі «Податкова соціальна пільга – 2018: за ким лишилося право на неї».

Неоподатковуваний розмір добових

Добові для відряджень по Україні встановлені в розмірі не більш ніж 0,1 розміру мінзарплати, визначеної станом на 1 січня податкового року, за кожен день відрядження — у 2018 році — не більш ніж 372,30 грн за добу (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ).

Із 2017 року добові для закордонних відряджень установлені в розмірі не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, у розрахунку за кожен такий день.

Неоподатковувані розміри доходів

Чимало показників у розділі IV ПКУ визначають, виходячи з розміру мінімальної зарплати. Зокрема мінзарплату використовують для визначення оподатковуваного й звільненого від обкладення ПДФО та військовим збором доходу фізосіб.

  1. Від оподаткування звільняється сума, сплачена на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку в межах 3-кратного розміру мінзарплати за кожен повний або неповний місяць навчання: у 2018 році — 11 169 грнза повний або неповний місяць навчання (пп. 165.1.21 ПКУ).
  2. Від оподаткування звільнені внески роботодавця-резидентаза власний кошт на користь фізособи-працівника до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної зарплати в розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків (пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ). У 2018 році — 9307,50 грн.
  3. До оподатковуваного доходу (у вигляді додаткового блага) включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредиторомза його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (у розрахунку на рік). Тож сума, що не перевищує вказані показники, не включається в дохід (пп. 165.1.55 ПКУ; пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ). У 2018 році — 930,75 грн.
  4. Під час продажу власної продукції тваринництвагруп 1–5, 15, 16 і 41 УКТ ЗЕД отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної зарплати (пп. 165.1.24 ПКУ). У 2018 році — 186 150 грн.
  5. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається вартість дарунків(а також призів переможцям і призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (за винятком грошових виплат у будь-якій сумі) (пп. 165.1.39 ПКУ). У 2018 році — 930,75 грн.
  6. Не включається до оподатковуваного доходу платника податку благодійна допомога на відновлення втраченого майна та на інші потребиза переліком, який визначається КМУ, що надається згідно з пп. 165.1.54 ПКУ в сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної зарплати (пп. «б» пп. 170.7.8 ПКУ). У 2018 році — 1 861 500 грн.
  7. Сума заборгованостіза укладеним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності, у розмірі, що не перевищує 881 грн (1762 грн х 50%)не обкладають ПДФО згідно з пп. 164.2.7 ПКУ.
  8. Не оподатковується сума, що сплачується роботодавцем за договорами недержавного пенсійного забезпечення(пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ), — суму, що сплачується роботодавцем-резидентом за власний кошт за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15% нарахованої цим роботодавцем суми зарплати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внески до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної зарплати в розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків — 9307,50 грн (3723 грн х 2,5).

Окрім того, залежно від рівня граничного доходу для застосування ПСП визначаємо на 2018 рік:

  1. Неоподатковуваний розмірдопомоги на поховання, наданої роботодавцем, — 4940 грн (2470 грн х 2) згідно з пп. 165.1.22 ПКУ.
  2. Неоподатковуваний розмір нецільової благодійної допомоги, у т.ч. матеріальної, наданої роботодавцем, — 2470 грнзгідно з пп. 170.7.3 ПКУ.
  3. Неоподатковуваний розмір стипендії (включаючи суму її індексації) — 2470 грнзгідно з пп. 165.1.26 ПКУ.
  4. Суму виплат або відшкодувань(окрім зарплати чи інших виплат і відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням профспілки, її об’єднання та/або організації профспілки на користь члена такої профспілки протягом року сукупно в межах граничного розміру доходу, визначеного абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ (2470 грн), яка не обкладається ПДФО (пп. 165.1.47 ПКУ).

Максимальна база нарахування ЄСВ

Із 01.01.2018 максимальна величина бази нарахування ЄСВ становитиме 15 розмірів мінімальної зарплати замість попередніх 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 7 Закону № 2464).

Якщо виходити з розміру мінзарплати з 01.01.2018 у сумі 3723 грн, то, відповідно, максимальна величина дорівнюватиме: 55 845 грн (3723 грн х 15).

Про решту нововведень у справлянні ЄСВ із 2018 року йшлося в матеріалі «Новації з ЄСВ, які запрацюють із 01.01.2018» газети № 246/2017.

Мінімальне та максимальне обмеження розміру лікарняних і декретних

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною чи хворим членом сім’ї) та допомоги по вагітності й пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ(ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIVдалі — Закон № 1105).

У 2018 року ця сума становитиме: 55 845 грн (3723 грн х 15).

Окрім того, згідно із ч. 2 ст. 26 Закону № 1105сума допомоги по вагітності й пологах не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадкуу 2018 році — 3723 грн.

Також слід узяти до уваги вимоги ч. 4 ст. 19 Закону № 1105якщо протягом 12-ти місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, застрахована особа має страховий стаж менше 6-ти місяців, тоді сума:

1) лікарняних визначається виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачується ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку, тобто у 2018 році — 3723 грн;

2) декретних — виходячи з нарахованої зарплати, із якої сплачують ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку: у 2018 році — 7446 грн; та не менше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку: у 2018 році — 3723 грн.

Індексація зарплати

Оплата праці індексується в межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб (абз. 2 п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078далі — Порядок № 1078), який становить:

Своєю чергою, у разі визначення суми індексації враховуємо норми з абзаців 3 і 4 п. 5 Порядку № 1078якщо сума підвищення зарплати більша за суму можливої індексації в місяці підвищення, то виплату індексації припиняють, якщо менша — визначають індексацію як різницю між сумою можливої індексації та сумою підвищення.

За умови, якщо із 01.01.2018 відбувається зростання розмірів посадових окладів працівників, то індексацію зарплати у січні 2018 року не проводять. Базовим місяцем стає січень 2018 року, а починаючи із ІСЦ за лютий 2018 року заново рахуємо наростаючим підсумком коефіцієнт індексації.

Розмір ЄСВ для підприємців

Фізособи-підприємці, а також особи, котрі провадять незалежну професійну діяльність, і члени фермерського господарства, нараховують ЄСВ у сумі не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, і не менше розміру мінімального страхового внеску (п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 7 Закон № 2464).

Максимальна сума ЄСВ, яку необхідно сплатити зазначеним фізособам за 2018 рік, сягатиме:

Сума ЄСВ для такої категорії платників не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), тому мінімальна сума ЄСВ на 2018 рік становитиме:

Фізособи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та віднесені до 1-ї групи платників єдиного податку, до кінця 2017 року мали право сплачувати ЄСВ у сумі не меншій, ніж 0,5 мінімального страхового внеску. Проте починаючи із 2018 року такої можливості в них немає. Адже завдяки Закону № 2148 платники ЄСВ, віднесені до 1-ї групи платників єдиного податку, із 01.01.2018 за кожен місяць сплачують ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску, тобто в сумі: 819,06 грн (3723 грн х 22%).

Про поквартальну сплату ЄСВ фізособами-підприємцями, членами фермерського господарства й особами, які провадять незалежну професійну діяльність, у 2018 році йшлося в матеріалі «Новації з ЄСВ, які запрацюють із 01.01.2018» газети № 246/2017.

Ставки єдиного податку для 1-ї та 2-ї груп

Ставки єдиного податку встановлюються місцевими радами (п. 293.2 ПКУ):

Податок на нерухомість

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних і юридичних осіб, установлюються за рішенням місцевих рад залежно від місця розташування (зональності) і типів таких об’єктів нерухомості в розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м. бази оподаткування (пп. 266.5.1 ПКУ), що у 2018 році становить 55,84 грн (3723 грн х 1,5%).

Збір за паркування авто

Ставки такого збору встановлюються за кожен день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. м площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075% мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пп. 2681.3.1 ПКУ), що у 2018 році дорівнює 2,79 грн (3723 грн х 0,075%).

Транспортний податок

Для транспортного податку об’єктом оподаткування є легкові авто, з року випуску яких минуло не більш ніж 5 років (включно) і середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пп. 267.2.1 ПКУ), що у 2018 році сягає 1 396 125 грн (3723 грн х 375).

Допомога по безробіттю

Допомога по безробіттю не може перевищувати 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ).

Отже, у 2018 році її максимальний розмір становитиме:

Мінімальний розмір аліментів

Їх розмір на одну дитину не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).

Тож у 2018 році така сума становитиме:

Плата за видачу ліцензії

За видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII).

Таким чином, якщо рішення про видачу ліцензії приймається протягом періоду

Плата за адмінпослуги та держмито

Держмито за реєстрацію випуску цінних паперів становить 0,1% номінальної вартості випуску цінних паперів, але не більше 50-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня поточного року, тобто не більш ніж 88 100 грн (1762 грн х 50) (пп. «п» п. 6 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 р. № 7-93).

У відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленому законом на 1 січня календарного року, у якому надається відповідна адміністративна послуга, справляється адміністративний збір (плата):

А отже, для розрахунку плати за адміністративні послуги у 2018 році братимуть показник 1762 грн.

Судовий збір

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява чи скарга подається до суду, — у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI). Тож ставки судового збору залежні від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із 01.01.2018 — 1762 грн).

Штрафи за порушення законодавства про працю

Юридичні та фізичні особи — підприємці, котрі використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення порушень законодавства про працю, що передбачено ч. 2 ст. 265 КЗпП. Розмір таких штрафів визначається в кратному розмірі мінімальної заплати, установленої законом на момент виявлення порушення. Тому під час накладання штрафу в 2018 році за порушення законодавства про працю Держпраці братиме для обчислення його розміру 3723 грн.

Отже, до юросіб і фізосіб-підприємців у 2018 році можуть застосовувати такі штрафи за порушення трудового законодавства:

Штрафи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР визначено відповідальність юросіб і фізосіб-підприємців (суб’єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Суми штрафів визначаються кратно розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тож у 2018 році застосовуємо для їх розрахунку показники:

Штрафи за неподання (несвоєчасне) подання звіту про контрольовані операції

Згідно з п. 120. 3 ПКУ, неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення (далі — ТЦО) або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з ТЦО після спливу 30 к.дн., наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатної особи (у 2018 році — 8810 грн) за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з ТЦО.

Несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції та/або документації з ТЦО чи несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі, визначеному п. 120.4 ПКУ:

Антикорупційні обмеження

Зміна розмірів мінімальної зарплати не обійшла стороною й зміну величини окремих показників, які стосуються антикорупційних обмежень.

  1. Поріг відповідальностіза ст. 1726 КпАП за подання завідомо недостовірних відомостей в антикорупційній декларації стосовно майна чи іншого об’єкта декларування, що має вартість, наставатиме у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (із 01.01.2018 — від 176 200 до 440 500 грн).
  2. Особи, уповноважені на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість цих подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, установлених для працездатної особи на 1 січня того року, у якому прийнято подарунки (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VIIдалі — Закон про запобігання корупції).

Таким чином, у 2018 році обмеження на отримання подарунків для цих осіб становитимуть, відповідно:

  1. В антикорупційній декларації зазначаються відомості про:

У разі істотної зміни в майновому стані суб’єкта антикорупційного декларування, а саме: отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у 10-денний строк із моменту отримання доходу чи придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це НАЗК (ч. 2 ст. 52 Закону про запобігання корупції) — у 2018 році сума становитиме 88 100 грн.


04.09.18

Легалізація зайнятості населення та заробітної плати – головне завдання сьогодення

Питання легалізації зайнятості та заробітної плати населення було і залишається надзвичайно актуальним, оскільки саме від величини страхового стажу та розміру офіційної заробітної плати, з якої сплачені внески залежить рівень соціального та пенсійного захисту людини.

Прозора заробітна плата є одним із резервів наповнення бюджету Фонду, кошти якого витрачаються на фінансування пенсій та грошової допомоги.

Згідно ухваленим Законом «Про Державний бюджет України на 2018 рік» мінімальна заробітна плата у 2018 році становить з 01.01.2018 у місячному розмірі – 3723 грн. та у погодинному розмірі – 22,41 грн.

Відносини в галузі оплати праці в Україні регулюються більш ніж двома десятками законодавчих і нормативно-правових актів.

Основним законодавчим актом є Конституція України, на якій базується все законодавство, у тому числі і законодавство про працю.

Статтями 43-46 Конституції України визначено, що кожен громадянин має право на працю, відпочинок, соціальний захист, безпечні і здорові умови праці та заробітну плату, не нижче встановленого законодавством мінімуму.

Відповідно до статті 95 Кодексу законів про працю України, мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче за який не може оплачуватися виконана працівником місячна, погодинна норма праці (обсяг робіт).

Слід відмітити, що державні соціальні гарантії (у тому числі мінімальна заробітна плата) обов’язкові на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Тому, свідоме заниження роботодавцями належного розміру заробітної плати або виплата її «у конверті» є грубим порушенням законодавства у сфері праці.

Починаючи з 01 січня 2017 року здійснюється суворий контроль з боку Державної фіскальної служби України, Державної служби України з питань праці та правоохоронних органів за детінізацією фонду заробітної плати та зменшенням чисельності працюючих.

Керівники підприємств, при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Захист мінімальних прав та гарантій найманих працівників гарантується державою та є обов’язком для роботодавців всіх форм власності і господарювання.

Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у таких розмірах:

  1. 30 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 111 690 грн. (якщо мінімальна зарплата3723 грн.) за наступні порушення:

– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору

– оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час

– виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску;

  1. 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це37 230 грн. (якщо мінімальна зарплата 3 723 грн.) за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці);
  2. 3 мінімальні зарплати, – це 11 169 грн. (якщо мінімальна зарплата 3 723 грн.) за такі види порушень:

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць,

виплата їх не в повному обсязі.

  1. 10 мінімальних зарплат,за кожного працівника, це 37 230 грн. (якщо мінімальна зарплата 3 723 грн.) за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
  2. 1 мінімальна зарплата (3 723 грн.)за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище.

Підприємству треба приділити дуже велику увагу щодо правильного оформлення наказів про прийняття працівників на роботу, оскільки за можливе визнання недійсного наказу підприємству загрожує штраф у 111 690 грн.

Якщо наказ оформлений правильно, але підприємство несвоєчасно повідомило фіскальну службу про прийняття працівника на роботу, то таке порушення коштуватиме підприємству 3 723 грн.

Штрафи накладає Управління Держпраці у Херсонській області на підставі винесених постанов у ході планової чи позапланової перевірки роботодавця. Виконання цих постанов покладається на Державну виконавчу службу.

Вищезгадані фінансові штрафи в області на даний час мають право накладати 3 посадові особи начальник Управління соціального захисту населення районної державної адміністрації Держпраці та два його заступники. Інспектори праці позбавлені таких повноважень, а лише оформляють акти перевірки з описом порушень трудового законодавства, які передаються керівництву Управління соціального захисту населення районної державної адміністрації Держпраці для розгляду та прийняття рішення.

Крім того, статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення України передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8 500 грн. до 17 000 грн. за фактичний допуск працівника без трудового договору.

Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (без наказу) може коштувати 128690 грн. (111 690 грн.+ 17 000 грн.) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.

Не направлення повідомлення до фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (або несвоєчасне направлення) коштує 3 723 грн. фінансового штрафу і до 1 700 грн. адміністративного штрафу.

За інформацією УСЗН


19.04.18

Легалізація трудових відносин –
є важливим аспектом соціального захисту населення

У 2018 році на території Генічеського району продовжує свою роботу робоча група з питань легалізації оплати праці та зайнятості населення, повноти сплати страхових внесків до бюджету Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування. До складу робочої групи входять представники: управління соціального захисту населення Генічеської РДА, Генічеського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області, управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Херсонській області, Генічеської ОДПІ, районного центру зайнятості, відділу забезпечення наповнення бюджету №3 фінансово-економічного управління ГУ Пенсійного фонду України в Херсонській області, Генічеського ВП ГУНП, проводять обстеження суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівельну діяльність продовольчими та непродовольчими товарами, працюють у сфері надання побутових послуг, в закладах ресторанного господарства. Кожен член робочої групи проводить обстеження суб’єктів господарської діяльності відповідно до компетенції органу, який він представляє.

Управління соціального захисту населення Генічеської РДА нагадує, що трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення про прийняття працівника на роботу, що подається роботодавцем до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Тому, під час працевлаштування важливо знати, що оформлення трудових відносин у законодавчо встановленому порядку і офіційне отримання заробітної плати – це державний захист від незаконного звільнення, безпечні і здорові умови праці, гарантоване право на відпочинок та можливість при досягненні пенсійного віку мати гідне пенсійне забезпечення.

 


 

З 1 січня 2018 року вступила в дію прийнята 27 грудня постанова Кабінету Міністрів України „Про перерахування розміру страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (членам їх сімей)”.

Постанову розроблено на виконання Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та спрямовано на посилення соціального захисту потерпілих на виробництві.

Постановою встановлено коефіцієнт перерахування страхових виплат з 1 березня 2018 року у розмірі 1,2, виходячи із фінансових можливостей бюджету Фонду соціального страхування України.

Крім того, запропоновано провести осучаснення цих виплат і пропонується до заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров’я, відкоригованої на коефіцієнти перерахунків, що проводились Фондом до 2018 року, додати суму, на яку збільшився середній розмір заробітної плати в Україні за період 2008-2011 років.

Також передбачається, що для осіб, у яких після проведеного перерахування розмір щомісячної виплати менше мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року, встановити новий розмір щомісячної страхової виплати з урахуванням відсотку втрати працездатності та розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року (3200 грн).

З прийняттям постанови будуть збільшені з 01.01.2018 страхові виплати потерпілим на виробництві майже для 174 тисяч осіб, та з 01.03.2018 перерахувати страхові виплати для 207 тисяч осіб.

Для реалізації акта у проекті бюджету Фонду на 2018 рік передбачено кошти у сумі 2,1 млрд гривень.

За інформацією Мінсоцполітики

 


 

03.01.2018

Розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2018 року.

З 1 січня 2018 року мінімальна заробітна плата в Україні збільшується на 523 грн. – до 3723 грн.

Це передбачено у державному бюджеті на 2018 рік.

“Установити у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня – 3723 гривні, у погодинному розмірі – 22,41 гривні”, – йдеться в документі.

Вчителям підвищать зарплату на 25%.

Відповідне підвищення в межах освітньої субвенції передбачено бюджетом України на 2018 рік.

У 2018 році заробітна плата вчителів зростає на 25%. Відповідні кошти на це передбачені в межах освітньої субвенції.

Загалом освітня субвенція становить 62 152 908,7 грн. Підвищення зарплати педагогів передбачає просування оплати праці на 1 розряд в єдиній тарифній сітці, фіксацію надбавки за престижність на рівні 20% для всіх учителів і 30% для кращих вчителів.

Також підвищення посадових окладів педагогічних працівників передбачено прийнятим Верховною Радою у вересні 2017 року законом “Про освіту”. Так, згідно зі ст. 61, законом передбачається, що “посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат”.

Крім того, посадовий оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується не менше ніж на 10 %.

Ці норми набирають чинності з 1 січня, їх реалізація, згідно з законом, проводитиметься поетапно до 2023 року, при цьому передбачається “щорічне збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб пропорційно розміру збільшення доходів Державного бюджету України порівняно з попереднім роком”.

Як повідомлялося, в 2017 році заробітну плату вчителів було підвищено на 50%.

На 160 грн., підвищиться і мінімальна допомога по безробіттю – до 1440 грн.

За інформацією УСЗН


Мінімальна заробітна плата з січня 2018 року може зрости до 3 723 гривень

Бюджетною резолюцією пропонується встановити розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2018 року на рівні 3 723 гривні, з 2019 року – 4 173 гривні, з 2020 року – 4 425 гривень.

Такі параметри прописані у проекті постанови про основні напрямки бюджетної політики на 2018 рік (бюджетна резолюція), копія якого є у розпорядженні ЕП.

Встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки заплановано з 1 січня 2018 року у розмірі 1 762 грн., з 2019 року – 1 921 грн., з 2020 року – 2 073 грн.

Передбачається, що протягом наступних трьох років прожитковий мінімум буде збільшуватися тричі на рік: з січня, липня та грудня.

За прогнозом Мінфіну, у наступні три роки розмір прожиткового мінімуму зросте з 1700 гривень (з січня 2018-го) до 2139 грн. – у грудні 2020 року.

З 1 січня 2017 року Кабінет міністрів підвищив мінімальну зарплату до 3 200 тисяч гривень.


Коли необхідно проводити атестацію робочих місць та що при цьому варто знати?

Атестація робочих місць на умови праці (далі – атестація) – це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу на предмет наявності шкідливих і небезпечних факторів.

Кому потрібна атестація?

Керівнику, оскільки відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць покладається саме на керівника підприємства.

Працівнику, тому що атестація робочих місць є правовою підставою надання на підприємстві компенсацій та гарантій для працівників із шкідливими і небезпечними умовами праці.

Отже, атестація — це право чи обов’язок роботодавця? І як її провести?

Як з’ясувати, чи потрібно проводити атестацію?

Законодавством передбачено обов’язок роботодавця щодо проведення атестації робочих місць на умови праці у випадку застосування на підприємстві технологічного процесу та використання обладнання, сировини, матеріалів, що є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

Як же виявити подібні небезпечні і шкідливі виробничі фактори?

Законодавством встановлено перелік професій з небезпечними або шкідливими умовами праці. Зокрема, такий перелік міститься у списках виробництв, професій та посад, що дають право на пільги при отриманні пенсії за віком; переліки робіт, на яких встановлюється підвищена оплата праці; список виробництв, робіт, професій та посад, робота на яких дає право на додаткову відпустку; перелік, що містить назви хімічних речовин, при роботі з якими рекомендується видавати молоко.

Знайшовши в цих документах професії, які наявні на робочих місцях підприємства, роботодавець проводить атестацію таких місць.

Однак, що робити підприємствам, перелік професій на яких не зазначений в списках професій з небезпечними або шкідливими умовами праці?

Здавалось би, законодавець врегулював дане питання, навівши визначення шкідливих і небезпечних умов праці в п. 4 Гігієнічної класифікації за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженої наказом МОЗ від 27.12.2001 р. № 528.

На практиці ж дана норма може бути застосована лише членами атестаційної комісії, що здійснюють атестацію. Роботодавець, який не володіє спеціальними знаннями, не може визначити шкідливість виробничого фактору, не провівши атестацію робочого місця.

Отримуємо замкнуте коло: не провівши атестацію, ми не можемо визначити необхідність її проведення для підприємств, перелік професій на яких не зазначений в списках професій з небезпечними або шкідливими умовами праці.

Порядок проведення атестації робочих місць

Перед роботодавцями, які визначилися з проведенням атестації робочих місць, постають нові питання.

Який порядок проведення такої атестації?

Чи необхідно проводити атестацію робочих місць для всіх працівників? Адже на багатьох підприємствах деяка частина працівників працює в офісних приміщеннях, а інша — на виробництві, де безпосередньо і можлива наявність шкідливих умов праці.

Відповідно до чинного законодавства атестація робочих місць за умовами праці проводиться у порядку, визначеному згідно з постановою КМУ від 01.08.92 р. № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Мінпраці                від 01.09.92 р. № 41.

Атестацію проводить атестаційна комісія, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п’ять років, за умови, якщо впродовж цього часу на підприємстві не змінювалися докорінно умови і характер праці.

До складу атестаційної комісії рекомендується включати головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці і заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров’я підприємства, представників громадських організацій та інших.

Отже, саме атестаційна комісія підприємства, яка здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням робіт на всіх етапах атестації, визначає перелік робочих місць, що підлягають атестації.

Відповідальність керівників за непроведення атестації робочих місць

У чинному законодавстві відсутня спеціальна норма щодо відповідальності саме за непроведення атестації робочих місць на умови праці.

Однак, як і будь-яке інше правопорушення чи недотримання законодавства про охорону праці, непроведення атестації робочих місць може потягти за собою санкції контролюючих органів згідно з КпАП.

Так, відповідно до ст. 41 КпАП порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці тягне за собою накладення штрафу на працівників від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У випадку, якщо непроведення атестації призвело до порушення норм охорони праці, до підприємства може бути застосована санкція у вигляді призупинення роботи підприємства до усунення порушень у сфері охорони праці.

Також не слід забувати, що в разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров’ю працівнику, керівник може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 271 ККУ.

Таким чином, можна зробити такі висновки.

Атестація робочих місць є обов’язковою лише за наявності шкідливих та небезпечних умов. У всіх інших випадках це право роботодавця, а не обов’язок. Однак проводити атестацію рекомендовано в будь-якому випадку, оскільки:

1) роботодавець не володіє спеціальними знаннями для самостійного визначення шкідливості та небезпечності умов праці;

2) непроведення атестації робочих місць може спричинити штрафи, призупинення роботи підприємства до усунення порушень у сфері охорони праці та кримінальну відповідальність.


Легалізація оплати праці та зайнятості населення – запорука соціального захисту

З метою легалізації оплати праці та зайнятості населення, недопущення використання роботодавцями найманої робочої сили без належного оформлення трудових відносин, зниження рівня безробіття в Генічеському районі діє робоча група з питань з питань легалізації оплати праці та зайнятості населення, повноти сплати страхових внесків до бюджету Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.

29 березня 2016 року робочою групою з питань легалізації оплати праці та зайнятості населення здійснено рейд щодо обстеження суб’єктів господарської діяльності, які розташовані по вул.Центральній, м.Генічеськ.  У рейді взяли участь спеціалісти: управління соціального захисту населення Генічеської райдержадміністрації, Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, районного центру зайнятості, управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі, Генічеської міської ради, головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів Управління з питань праці ГУ Держпраці у Херсонській області. Під час рейду проводилась інформаційно-роз’яснювальна робота щодо дотримання вимог трудового законодавства. Так, згідно ст.24 КЗпПУ працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Головний державний інспектор ГУ Держпраці у Херсонській області проводив роз’яснення серед роботодавців щодо накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 55 внесені зміни до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509 (зазначена Постанова набрала чинності 10.02.2016).

Зокрема передбачено, що юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення,

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення,

– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення,

– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України “Про військовий обов’язок і військову службу”, “Про альтернативну (невійськову) службу”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення,

– порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – п’ятим частини другої цієї статті – у розмірі мінімальної заробітної плати.

Легалізація виплати заробітної плати та оформлення трудових відносин між роботодавцями і найманими працівниками знаходиться на постійному контролі органів виконавчої влади Генічеського району.


Інформаційно – роз’яснювальна робота –  одна із складових попередження торгівлі людьми

У період змін і перебудов, які переживає сучасне українське суспільство, більше всього страждають менш захищені верстви населення – жінки, діти, люди похилого віку. У 2014 році прийнята районна програма підтримки сім’ї, утвердження гендерної рівності та протидії торгівлі людьми на період до 2017 року.

Завдання із забезпечення взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, формування та реалізацію державної політики у сфері протидії торгівлі людьми в районі покладено на управління соціального захисту населення районної державної адміністрації.

На сьогоднішній день до управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації особи, які вважають себе постраждалими внаслідок торгівлі людьми не зверталися.

Укладення трудового договору є обов’язковим при оформленні працівника на роботу.

Що таке трудовий договір?  Відповідно до ст. 21 КЗпП це трудова угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (далі – підприємство) або фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Без укладення трудового договору працівник не може бути допущений до роботи. Такий договір оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП. Тобто допуск працівника до роботи до видання наказу (розпорядження) про його прийняття буде неправомірним.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Працівник повинен пам’ятати, що без офіційного оформлення робота не зараховується до трудового стажу, а сам працівник втрачає право на: