Генічеське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області


ДО УВАГИ СТРАХУВАЛЬНИКІВ ТА ГОЛІВ КОМІСІЙ (УПОВНОВАЖЕНИХ) ІЗ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ

Сповіщаємо Вас про те, що постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.18 № 12 затверджено новий Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Постанова набуває чинності з 01 жовтня 2018 року.

Зверніть також увагу на повідомлення про виплату коштів застрахованим особам та поновлену заяву – розрахунок.

Нова редакція Постанови „Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України” та заяви – розрахунку і повідомлення про виплату коштів застрахованим особам викладено нижче.

У разі виникнення питань, звертайтеся за тел. 3-20-66 та 3-22-39.

Додаток


ДО УВАГИ СТРАХУВАЛЬНИКІВ ТА ГОЛІВ КОМІСІЙ (УПОВНОВАЖЕНИХ) ІЗ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ

Повідомляємо Вам, що 19 липня 2018 р. відбулося чергове засідання правління Фонду соціального страхування України на якому розглядалася низка питань по удосконаленню роботи Фонду та приведенню у відповідність з чинним законодавством його нормативної бази.

Так, постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.18 № 13 затверджено нове Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Постанова набула чинності 27 липня 2018 р. (з моменту її оприлюднення).

Основні зміни торкнулися вилучення з функцій комісіі (уповноважених) із соціального страхування забезпечення оздоровчих заходів, а саме можливості виділення путівок до санаторіїв та санаторіїв – профілакторіїв застрахованим особам і членам їх сімей, виділення путівок до дитячих оздоровчих закладів та надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми застрахованих осіб (виділення новорічних подарунків) , оскільки Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 23 вересня 1999р. № 1105-ХІV (в редакції згідно з ЗУ від 28.12.14 № 77-VІІІ) такі види соціальних послуг не передбачені.

Зверніть також увагу на нову редакцію протоколу засідання комісії із соціального страхування (рішення уповноваженого).

Нова редакція Положення та протоколу засідання комісії (уповноваженого) із соціального страхування викладена нижче.

У разі виникнення питань, звертайтеся за тел. 3-20-66 та 3-22-39.


Генічеське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області інформує:

Захист працівника в спекотний період року.

Умови праці більшості категорій працівників влітку ускладнюються через сезоні метеофактори, насамперед – підвищену температуру повітря. Вплив спеки може спричинити у працівників, перш за все тих, які працюють на відкритому повітрі, тепловий або сонячний удар, гіпертонічний криз та загострення ряду хронічних захворювань. У закритих приміщеннях, особливо обладнаних кондиціонерами, працівники можуть потерпати від різкого перепаду температур і «кондиціонерної хвороби». Влітку під час сильної спеки наше здоров’я потребує особливої уваги і турботи. Щонайперше, слід уникати довгого перебування на сонці, особливо  в години максимальної сонячної активності, відмовитись від спиртного, занадто холодних та солодких напоїв. Працівникам на виробництві слід створити умови, які б зменшували фактори ризику перегріву та інших загроз для здоров’я у період роботи в несприятливих умовах. Під час роботи на відкритому повітрі працівники відчувають негативний вплив передусім від спеки. Під сонцем доводиться працювати робітникам агрокомплексу, дорожнім робітникам, будівельникам, продавцям. Та найгірше ведеться тим, чиє робоче місце знаходиться в замкненому просторі. Вплив сонячної енергії та високої температури на організм людини приводить до стану, який традиційно називають сонячним і тепловим ударом. Тепловий удар може статися при виконанні важких фізичних робіт у полі, в гарячих цехах або в задушливих приміщеннях без належної вентиляції. Перегріванню сприяє щільний спецодяг, особливо із синтетичних тканин, який погано пропускає повітря. Для недопущення перегрівання необхідно передбачити профілактичні заходи на робочому місці, а саме:

–  за сильної спеки бажано уникати важких фізичних навантажень. Якщо

можливо, перенести тяжку роботу на вранішній або вечірній час.

Влітку в офісах, закладах торгівлі й громадського харчування, а також у виробничих приміщеннях повітря охолоджується за допомогою кондиціонера. Отримуючи, здавалося б, комфортні умови, людина може дуже легко застудитися. Важливо, щоб струмінь холодного повітря з кондиціонера був спрямований не на працівника, а у стелю. Необхідно уникати занадто великої різниці температур в кімнаті та на вулиці – вона не провина перевищувати 7°С. Якщо температура у приміщенні опускається нижче за комфортний мінімум (для здорових людей це 20-22°С), ризик виникнення простудних захворювань збільшується в рази.  


«Безпека праці при виконанні сільськогосподарських робіт на жнивах»

Найбільш травмонебезпечним періодом у сільськогосподарському виробництві є період проведення польових робіт. Це зумовлено максимальним напруженням та інтенсивністю праці, що призводить до помилкових дій, недотриманням вимог охорони праці і відсутністю належного контролю за безпечним виконанням робіт з боку служб охорони праці підприємств.

Ця гаряча та навантажена пора, що концентрує в собі близько 60% всіх річних сільськогосподарських робіт. В цю пору на полях працює майже весь наявний парк сільськогосподарської техніки, що потребує максимум зусиль керівників та інженерно-технічних працівників сільськогосподарських підприємств щодо додержання  вимог правил охорони праці та техніки безпеки під час робіт.

До початку сільськогосподарських робіт по збиранню врожаю  власниками сільгосппідприємств (керівниками підприємств, фермерських господарств) повинні бути проведені наступні організаційні заходи:

– закріплена техніка за працівниками;

– організовані ланки технічного обслуговування машин;

– на відведених ділянках обладнані польові стани й місця для відпочинку працівників, майданчики для зберігання техніки і паливно-мастильних матеріалів;

–   перевірені провисання проводів ліній електропередач;

– усунуті недоліки в організації протипожежного захисту в період підготовки та проведення збирання врожаю ранніх зернових культур;    – здійснені заходи щодо підвищення пожежної безпеки зернозбиральної техніки, об’єктів зберігання та переробки сільгосппродукції;

– вжиті заходи щодо недопущення випалювання сміття, стерні та пожнивних залишків під час збирання врожаю ранніх зернових культур;

– проведені із механізаторами інструктажі та перевірка знань з питань охорони праці та пожежної безпеки під час збирання врожаю ранніх зернових культур;

– перевірена готовність хлібозбиральної техніки до проведення жнив створеними для цього спільними комісіями з обов’язковим складанням актів перевірок;

– вирішені  питання забезпечення сільськогосподарською та іншою технікою, задіяною на збиранні врожаю, необхідною кількістю іскрогасників і сертифікованих вогнегасників.

Статистика свідчить, що найчастіше причинами нещасних випадків у сільськогосподарських підприємствах є порушення правил експлуатації та несправність обладнання, невиконання вимог інструкцій з охорони праці. Тому при проведенні інструктажу з охорони праці на робочому місці в обов’язковому порядку повинні враховуватися такі питання, як погодні умови, стан техніки і транспортних засобів, кількість і кваліфікація працівників, виробнича небезпека та випадки травмування під час проведення  робіт. Контроль за станом охорони праці та вжиттям необхідних організаційних заходів в цьому напрямі допоможуть запобігти трагедіям у майбутньому.

Відповідальність за безпечне проведення робіт покладається на керівників підрозділів та керівників сільгосппідприємств, які несуть адміністративну та кримінальну відповідальність.

Крім того, роботодавці та посадові особи, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, повинні більш жорстко контролювати та не допускати випадків безвідповідального ставлення працівників до своєї безпеки.

Закликаємо, при виконанні польових робіт особливу увагу приділяти дотриманню вимог нормативно-правових актів з охорони праці, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту. Ці заходи не вимагають від керівників сільгосппідприємств значних фінансових, трудових та матеріальних витрат, в той же час сприятимуть збереженню життя і здоров’я працюючих, зменшенню матеріальних та моральних збитків.

Безпека праці має стати головним пріоритетом як для керівного складу, так і для рядових працівників.


Безоплатна видача молока

Видавати чи ні — це запитання бентежить свідомих роботодавців, відколи скасували Порядок безоплатної видачі молока або інших рівноцінних продуктів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1022-р “Про скасування, визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, деяких актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з пожежної безпеки, охорони праці та санітарного законодавства” скасовано постанову Держкомпраці від 16 грудня 1987 №731/П13 “Про порядок безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, які зайняті на роботах з шкідливими умовами праці”.

Проте, відповідно до пункту 5 Переліку заходів та засобів з охорони праці, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 994, до заходів та засобів з охорони праці відноситься забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком чи рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України “Про охорону праці” та колективного договору або угоди.

Хоча Порядок надання молока або інших рівноцінних харчових продуктів скасовано, вимоги щодо обов’язкового надання молока за роботу у важких та шкідливих умовах праці залишаються. Згідно із статтею 166 Кодексу законів про працю України на роботах з шкiдливими умовами працi працiвникам видаються безплатно за встановленими нормами молоко або iншi рiвноцiннi харчовi продукти. Також відповідно до статті 7 Закону України “Про охорону праці” працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

У разі роз’їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.

Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Забезпечення працівників молоком – це не примха роботодавця, а встановлена законом норма. Молоко видається працівникам з метою зміцнення здоров’я і попередження професійних захворювань. Вживання молока сприяє підвищенню опору організму працівника дії токсичних речовин та фізичних факторів, які викликають порушення функції печінки, білкового і мінерального обміну, подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Молоко нормалізує обмінні процеси і функції організму і сприяє більш швидкому відновленню нормальної діяльності всіх систем життєзабезпечення людини.

З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.08.1992 № 442 в Україні врегульовано відносини між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації прав на пільги і компенсації за роботу із шкідливими умовами праці.

Враховуючи вищезазначене, молоко або інші рівноцінні харчові продукти працівникам надаються, якщо за результатами атестації буде визначено, що умови праці працюючих будуть відноситися до важких та шкідливих умов праці та буде наявність на робочих місцях хімічних речовин. Обов’язково пільги та компенсації, які надаються працівникам, повинні бути внесені до колективного договору.

Порядок безоплатної видачі молока скасували, та не саму видачу!

 


 

Генічеське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області інформує:

Порядок  безоплатної  видачі  молока скасували, та не саму видачу!

Видавати чи ні — це запитання бентежить свідомих роботодавців, відколи скасували Порядок безоплатної видачі молока або інших рівноцінних продуктів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1022-р “Про скасування, визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, деяких актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з пожежної безпеки, охорони праці та санітарного законодавства” скасовано постанову Держкомпраці від 16 грудня 1987 №731/П13 “Про порядок безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, які зайняті на роботах з шкідливими умовами праці”.

Проте, відповідно до пункту 5 Переліку заходів та засобів з охорони праці, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 994, до заходів та засобів з охорони праці відноситься забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком чи рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України “Про охорону праці” та колективного договору або угоди.

Хоча Порядок надання молока або інших рівноцінних харчових продуктів скасовано, вимоги щодо обов’язкового надання молока за роботу у важких та шкідливих умовах праці залишаються. Згідно із статтею 166 Кодексу законів про працю України на роботах з шкiдливими умовами працi працiвникам видаються безплатно за встановленими нормами молоко або iншi рiвноцiннi харчовi продукти. Також відповідно до статті 7 Закону України “Про охорону праці” працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

У разі роз’їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.

Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Забезпечення працівників молоком – це не примха роботодавця, а встановлена законом норма. Молоко видається працівникам з метою зміцнення здоров’я і попередження професійних захворювань. Вживання молока сприяє підвищенню опору організму працівника дії токсичних речовин та фізичних факторів, які викликають порушення функції печінки, білкового і мінерального обміну, подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Молоко нормалізує обмінні процеси і функції організму і сприяє більш швидкому відновленню нормальної діяльності всіх систем життєзабезпечення людини.

З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.08.1992 № 442 в Україні врегульовано відносини між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації прав на пільги і компенсації за роботу із шкідливими умовами праці.

Враховуючи вищезазначене, молоко або інші рівноцінні харчові продукти працівникам надаються, якщо за результатами атестації буде визначено, що умови праці працюючих будуть відноситися до важких та шкідливих умов праці та буде наявність на робочих місцях хімічних речовин. Обов’язково пільги та компенсації, які надаються працівникам, повинні бути внесені до колективного договору.

Порядок безоплатної видачі молока скасували, та не саму видачу!


„Зробимо гідну працю реальністю:
безпека і здоров’я на робочих місцях”.

З метою привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання та громадських організацій до проблем охорони праці, 28 квітня в Україні, згідно з Указом Президента України від 18 серпня 2006 року № 685/2006, відзначається Всесвітній день охорони праці. Є очевидним, що повністю усунути виникнення нещасних випадків під час трудової діяльності, особливо на виробництві, не вдається, проте зменшити їх за рахунок проведення профілактичних заходів реально і необхідно. Серед основних причин, які перешкоджають створенню на підприємстві безпечних умов праці, керівники називають недостатність фінансових коштів та значний знос виробничих фондів. Прикриваючись економічною кризою, власники підприємств нехтують безпекою праці робітників, в останню чергу думають про безпечні умови праці для своїх працівників. На жаль, ще багато підприємців, які, розпочинаючи свій бізнес, прораховують лише майбутні прибутки, а додержанням чинного законодавства, норм і правил безпеки особливо не переймаються, в крайньому разі шукають шляхи, як їх обійти. Пріоритети в роботі з охорони праці, як і раніше, не спрямовані на здійснення профілактичних заходів. Керівники не завжди виконують норму стосовно витрат на охорону праці – не менш ніж 0,5% від фонду оплати праці. Але приємно зазначити, що ряд керівників підприємств Генічеського району, розуміючи важливість охорони праці, передбачають на ці цілі значно більші суми. Як приклад можна навести – КП «Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (начальник Радняний В., інженер з ОП Коркіна Ж.), ТОВ «Новоолексіївський елеватор» (директор Корхут А.), ТОВ «Дніпро», директор Кістечок О., інженер з ОП Риженко П.), ВПУ №17 (директор Маслов І., інженер з ОП Поцелуєва С.), КЗ Генічеська ЦРЛ, головний лікар Фетієв Е., інженер з ОП Полулях О.), ТОВ «Гаряче Джерело» (директор Поспєлова Л., відповідальна з питань ОП Клочко Л.) та ін. Дякуємо вам всім за вагомий особистий внесок у реалізацію державної політики у сфері охорони праці, активну співпрацю, принципову позицію у забезпеченні на підприємстві високого рівня охорони праці, прагнення привернути увагу суспільства до необхідності формування високої культури безпеки праці. На цих підприємствах створені та працюють служби з охорони праці, здійснюється постійний контроль за додержанням вимог нормативних актів з охорони праці, виконання працівниками посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці. Працівники, які зайняті на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці та на роботах в особливих температурних і кліматичних умовах, забезпечені спецодягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Головним завданням для керівників таких підприємств і надалі залишається створення належних, безпечних і здорових умов праці.

 Закликаємо усіх роботодавців проаналізувати організацію своєї роботи з питань охорони праці та вжити вичерпних заходів, які дозволять запобігати нещасним випадкам і професійним захворюванням та стануть запорукою збереження здоров’я працівників та найціннішого – людського життя.


Генічеське відділення управління
ВД ФСС України в Херсонській області інформує.

«Поетапна організація медичних оглядів працівників певних категорій»

Медичні огляди буденне явище в сучасному житті, його невід’ємна частина. Без проходження медогляду неможливо уявити собі вступ до навчального закладу, прийняття на роботу, відвідування спортивних секцій та багато іншого.

Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я від 21.05.2007 № 246. Положення цього документу поширюються на юридичних та фізичних осіб незалежно від форми власності, у тому числі підприємців, які використовують найману працю, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону праці» та ст. 169 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього ( при прийнатті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Пропонуємо покроковий алгоритм проведення медичних оглядів у підприємствах, установах та організаціях.

1-й етап. На підставі пп. 3.1 п. 3 Порядку № 246 роботодавець має організовувати лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників.

2-й етап. У результаті такого дослідження роботодавець визначає категорії працівників, що підлягають попередньому (періодичному) медичному огляду, і подає ці дані у відділ гігієни праці Управління Держпраці ( Головне управління Держпраці у Херсонській області,73000, вул. Театральна,8, м. Херсон).

3-й етап. Після того, як буде вивчено умови праці та з’являться підстави для проведення медоглядів, роботодавцю разом із Управлінням Держпраці потрібно визначити ті категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичному) медичному огляду. Для цього роботодавець щорічно подає заяву до відділу гігієни праці Управління Держпраці, на підставі якої визначаються відповідні категорії серед його працівників.

4-й етап. Протягом місяця на підставі Акта роботодавець на паперовому та електронному носіях складає в чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам (форму наведено в додатку 2 по Порядку № 246). Потім погоджує їх з Управлінням Держпраці. Один примірник списку залишається у роботодавця, другий — надсилається до лікувально-профілактичного закладу (далі — ЛПЗ), у якому й проходитиме медогляд, третій — до відділу гігієни праці Управління Держпраці, четвертий — до робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування( Генічеське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області, пр. Миру, 52, м. Генічеськ).

5-й етап. Медогляди проводяться спеціальним лікувально-профілактичним закладом, який має дозвіл. Перелік закладів визначається профільними відомствами.

6-й етап. Для проведення попереднього (періодичного) медичного огляду працівників роботодавець має укласти угоду із територіальним ЛПЗ та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичному) медичному огляду. На підставі списку працівників, які підлягають періодичним медоглядам, ЛПЗ складає план-графік їхнього проведення, погоджує його з роботодавцем і Управлінням Держпраці. Оплата медоглядів проводиться за рахунок роботодавців.

7-й етап. Медичний заклад забезпечує проведення медогляду. У плані-графіку вказуються строки проведення медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження та лікарі, які залучаються до їхнього проведення. Медогляд лікарями проводиться тільки за наявності результатів зазначених досліджень. Медогляди проводяться спеціальною комісією. Перед їхнім проходженням працівник пред’являє в лікувальний заклад паспорт чи інший документ, що засвідчує особу, медичну картку профілактичного огляду та карту амбулаторного хворого. Якщо працівник проходить попередній медогляд (уперше перед укладенням трудового договору), то пред’являє направлення, видане роботодавцем (форму наведено в додатку 3 до Порядку № 246).

8-й етап. По закінченню медоглядів головою лікарської комісії лікувального закладу (протягом місяця після їх закінчення) оформлюється Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників за формою, зазначеною у додатку 9, який складається у шести примірниках — один примірник залишається в закладі охорони здоров’я, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації або уповноваженій працівниками особі, профпатологу, Управлінню Держпраці, робочому органу виконавчої дирекції Фонду. В заключному акті серед інших даних вказуються рекомендації (в разі наявності підстав) роботодавцю про працевлаштування працівника в умовах відсутності профшкідливостей, а в разі підозри на професійне захворювання про направлення працівника в спеціалізовані лікувальні заклади для встановлення діагнозу профзахворювання. Висновки (рекомендації) заключного акту є обов’язковими для виконання їх роботодавцем. Слід пам’ятати, що рекомендації заключного акту є підставою роботодавцю для переведення працівника на інші роботи і, навіть, відсторонення від роботи в тій чи іншій професії.

Спеціалісти служби охорони праці мають право вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичного огляду та не мають допуску до відповідних робіт.


Про наданя послуг з лікування застрахованих осіб
у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів
після перенесених захворювань і травм.

Генічеське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області (м. Генічеськ, пр. Миру, 52) повідомляє офіційно працюючих осіб району, які автоматично є застрахованими у Фонді соціального страхування України (далі Фонд) про те, що однією із соціальних послуг Фонду є оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених працівником захворювань і травм.

Таке лікування, за рекомендацією лікуючого лікаря та за наявності висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК), проводиться у санаторіях України, як то курортні зони Трускавець, Моршин, Хмільник, Миргород, Одеса та ін. за профілями нейро-, кардіо-пульмонарна, м’язово-скелетна та інша соматична реабілітація (підгострий період після оперативних втручань на органах травлення, сечостатевої системи та ін.).

Відшкодування витрат санаторно-курортним закладам проводиться за рахунок коштів Фонду у розмірі на 1 особу на 2018 рік 600 грн. з ПДВ за один ліжко-день. В залежності від терміну перебування у санаторно-курортному закладі (як правило до 24 днів) ці витрати складають до 15 тис.грн. на одну особу, до того ж, на весь термін лікування відкривається листок непрацездатності, матеріальне забезпечення по якому також відшкодовується Фондом застрахованій особі.

Пропонуємо скористатись вказаною соціальною послугою, відновивши найцінніше, що в кожного з нас має бути – це своє здоров’я.

У кожному випадку підхід може бути індивідуальним, тому обов’язково звертайтеся за довідками за тел. 3-20-66 до працівників Генічеського відділення, які охоче вам допоможуть.

 


 

На підприємстві стався нещасний випадок: як діяти?

Як визначено статтею 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування» ( в редакції Закону № 77-VIII від 28.12.2014), нещасний випадок-це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоровю або настала смерть.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. №1232 затверджено Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві та Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» відповідальність за правильну організацію розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, покладається на роботодавця. Якщо на підприємстві стався нещасний випадок, то надзвичайно важливо стає правильна послідовність дій роботодавця. Розглянемо покрокову послідовність дій, якої слід дотримуватися у разі, коли стався нещасний випадок.

У разі настання нещасного випадку свідок або безпосередній керівник робіт зобов’язаний:

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов’язаний протягом однієї години передати з використанням засобів зв’язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок:

Роботодавець зобов’язаний створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв’язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов’язані з її діяльністю, а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об’єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

Після завершення розслідування надати потерпілому акт розслідування нещасного випадку під розписку.